Семінар-практикум із учителями здобувачів освіти, які навчаються за індивідуальною формою (педагогічний патронаж)

З метою зняття емоційної напруги, створення дружньої атмосфери, налаштування на подальшу роботу Тетяна Юрчик, фахівець (консультант) ІРЦ, запропонувала розпочати зустріч зі знайомства між учасниками. В ході виконання вправи «Клубок» педагоги сформували «комунікативну павутинку», адже в основі соціальної взаємодії «вчитель – учень» є почуття довіри та емоційний контакт.

Наталія Мицюк, фахівець (консультант) ІРЦ, зауважила, що в основі взаємодії лежить також комунікація. Однак залежно від категорії труднощів навички спілкування та комунікації можуть бути порушеними або не сформованими. В таких випадках варто практикувати застосування елементів альтернативної та додаткової комунікації (АДК). АДК використовує різноманітні методи та інструменти (в тому числі й контактні контекстні дошки, високотехнологічні засоби, комп’ютери та планшети з функцією управління очима, прилади для генерації мовлення, знаки, жести, символи, піктограми, зображення, фотографії, комунікативні книжки) аби зробити більш зрозумілим навчальне середовище, знизити тривожність, допомогти сконцентрувати увагу дитині та висловити свої думки, потреби, почуття, налагодити контакт з соціальним оточенням тощо. Педагоги мали можливість ознайомитися із комунікативною книгою та її вмістом, розробленою для роботи з «немовленнєвими» дітьми на основі комунікативної системи обміну картинками PECS (Picture Exchange Communication System).

Людмила Маринчук, фахівець (консультант) ІРЦ, вчитель-дефектолог, розповіла про особливості роботи з учнями, які мають інтелектуальні труднощі, адже без спеціальних педагогічних підходів таким дітям вкрай важко засвоїти навчальний матеріал та продемонструвала присутнім можливі форми, засоби, прийоми роботи при формуванні математичних понять. Зауважила, що при їх підборі слід враховувати рівень знань, темп роботи та втомлюваності, обсяг пам’яті, стійкість уваги, довільність психічних процесів дитини, рівень фізичного та мовленнєвого розвитку, потенційні можливості здобувача освіти. Їх вибір залежить також від завдань, які вирішуються на певному етапі уроку та передбачає використання великої кількості наочних засобів та яскравих дидактичних матеріалів (таблиці, ілюстративні полотна з набором трафаретів, муляжів, іграшок, лото, будівельних конструкторів, а також реальних предметів навколишнього середовища, природних матеріалів). Зауважила, що першочерговим завданням має бути активізація вольових зусиль учня, його самостійності, соціально-побутових навичок, підтримки інтересу до виконання навчальної роботи. Також наголосила, що орієнтуючись на сильні сторони учнів та бар’єри їх освітньої діяльності вчитель повинен дозувати фізичне, інтелектуальне, емоційне навантаження та запобігати перевтомі.

Олена Рудчик, директор установи, ознайомила присутніх із нормативно-правовою базою організації індивідуальної форми здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти (педагогічний патронаж. Наголосила, що корекційна спрямованість уроків забезпечується шляхом викладання навчального предмету з одночасною реалізацією освітніх та корекційних завдань. Зупинилася на підручниках, які педагоги можуть використовувати як ресурс у навчанні дітей індивідуальної форми навчання (педагогічний патронаж).

Учасники відзначали актуальність розглянутих питань на зазначеному заході та дякували за надану практичну діяльність щодо представлених методів та підходів освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами, схваливши зручний формат проведення семінару-практикуму.